Однією з причин виникнення проблем у навчанні, у першокласників є недостатній  розвиток пізнавальних процесів, а саме розвиток мислення уяви, пам’яті, уваги, сприйняття. Те що кожної дитині дається природою необхідно підкріплювати і розвивати, а інакше всі ці процеси притупляться, і  надалі дитина        буде відчувати труднощі в процесі навчання. У дошкільному віці нам необхідно   допомогти дитині підготувати фундамент для шкільного навчання.

    Дитина повинна бути інтелектуально готова до школи, це пов’язано з відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини, а саме здатність цієї сфери до подальшого розвитку. Діти мають прийти до школи з досить широким колом знань і вмінь, а головне — з розвиненим сприйманням і мисленням. Вони повинні здійснювати операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації тощо), які дають змогу систематично спостерігати за предметами та явищами, виокремлювати в них суттєві особливості, міркувати і робити висновки).

    Практичним психологом закладу проводиться  робота з організації та розвитку інтелектуальних здібностей дітей та психологічна підготовки до майбутнього навчання в школі.

           З метою сприяння створенню умов для формування та розвитку пізнавальних процесів, психофізичних якостей та інтелектуальних здібностей дітей та психологічна підготовки до майбутнього навчання в школі, практичним психологом закладу проводиться наступна робота:

 - визначення рівня розвитку пізнавальних процесів у дітей старших груп за методиками:

сприйняття (зорове, слухове); мислення (наочно-діюче, наочно-логічне); пам'ять (слухова, зорова);  увага; довільність;  розвиток мовлення, створення корекційних груп для проведення занять з дітьми рівень розвитку яких нижче норми, складання рекомендацій для педагогів та батьків, проведення занять за програмою Червоненко Н.І. «Програма розвитку пізнавальних процесів у дітей 5-6 років».

Мислення як дитини, так і дорослого завжди передбачає розв'язання якого-небудь завдання, що позначає необхідність співвідношення мети завдання з його умовами.

         Мислення трирічної дитини є наочнодіючим: малюк розв'язує завдання шляхом безпосередньої дії з предметами. Це проявляється в розв'язанні простих завдань із конструювання, тобто конструювання за зразком. Дитина повторює будівлю з двох-трьох деталей різної форми, що виконана дорослим.

У 4 роки мислення стає наочнообразним. Це означає, що деякі завдання дитина вже може розв'язувати не тільки в процесі практичних дій із предметами, але й розумово, спираючись на образні уявлення. Таким чином, головним засобом розв'язання завдання стає образ.

Основний напрямок розвитку образного мислення — опанування здатності до заміщення й просторового моделювання, тобто формування вміння використовувати при розв'язанні різноманітних розумових завдань умовні замінники реальних предметів і явищ, наочні просторові моделі, що відображають залежність між речами.

         Здатність до заміщення є фундаментальною особливістю людського розуму. У розвиненому вигляді вона забезпечує можливість сперечатися, освоювати й уживати символи й знаки.

         Якщо дитина будує й застосовує просторові моделі, вона в наочній формі виявляє приховану залежність речей, ураховує їх у своїй діяльності, краще розуміє будову предметів і подій у світі, їхню взаємодію. Малюк оперує замінниками й просторовими моделями «у голові» , уявляє собі з їхньою допомогою те, про що розповідають дорослі, заздалегідь передбачає результат власних дій. А це і є розуміння, мислення.

У 5 років дитина починає цікавитися не тільки предметами, але й тим, як вони взаємодіють один з одним. Малюка продовжує цікавити, як предмет виглядає, але найбільше його увагу привертає, із яких частин складаються предмети, як вони між собою взаємодіють.

 До 4 років розумовий розвиток малюка, його пізнання зовнішнього світу відбувалося через практичні дії з предметами. Дитині необхідно було обов'язково торкнутися предмета, щоб зрозуміти його. У 5 років деякі завдання дитина вже може розв'язувати в голові, спираючись на образне уявлення. Засобами розв'язання завдань стає не дія, а образ, мислення набуває наочно-образного характеру. Дитина стає нібито натуралістом.

У 4 роки для розвитку інтелекту малюка батькам необхідно надати йому можливість придбати досвід маніпуляції з різними предметами, забезпечити знаннями про розбіжності між предметами (кольори, форма, розмір і т. ін.). У 4—5 років збагачення життєвого досвіду дитини відбувається за рахунок накопичення образів і уявлень про зв'язки й відносини між окремими предметами та їхніми частинами. Дитині варто допомогти накопичити чуттєвий досвід взаємодії зі світом і навчити відбивати його через моделі, образи предметів.

Рівень розуміння дитиною предмета виражається в діях із предметами та їхніми наочними образами, що виникають у голові дитини (їхня будова, функціонування й т. ін.). Досліджуючи предмети, їхню будову та взаємодію, малюк намагається сформувати цілісне уявлення про світ, який його оточує.

 Таким чином, інтелектуальний розвиток дитини виражається у формуванні уявлень про світ у вигляді наочних образів як про єдине, несуперечливе ціле.

Розвиток дитини можливий, якщо:

 1)   створити складно організоване середовище, щоб дитина могла взаємодіяти з якомога більш різноманітними предметами й матеріалами, маніпулювати з ними й відображати їх у вигляді малюнків, створювати конструкції;

 2)   розвивати в дитини здібність до наочного моделювання. Будь-який образ предмета, що виникає в уявленнях дитини, відбиває предмет не повністю, а лише його деякі властивості, які вона змогла виділити. Будуючи образи, дитина інтуїтивно вчиться створювати моделі реальних предметів.

Для полегшення цієї роботи треба допомогти дитині освоїти моделювання, побудову плану, схеми. Тоді вона зможе легше виділяти з різноманітних зовнішніх властивостей предмета найбільш значущі — залежно від дослідницького завдання.

         В ігровій формі дитина може опанувати вміння побудови графічних планів, моделей предметів, коли кружечок як символ може відбивати всілякі предмети. А за допомогою образотворчої діяльності (ліплення, малюнок, складання колажів і аплікацій тощо) дитина пізнає не тільки властивості різних матеріалів (глина, гуаш, вугілля, папір тощо), їхній функціональний потенціал, але й створює образи, моделі реальних предметів, їхніх властивостей, пізнає можливість взаємодії з предметом у вигляді свого ставлення до нього.

         Чим більше предметів дитина намагається намалювати, зліпити, чим більше ситуацій навколишньої дійсності прагне зобразити, тим глибше вона пізнає ці предмети, використовуючи малюнки й вироби як спосіб проектування своїх образів і уявлень із зовні. Малюнок, виріб виконують роль зовнішньої опори, навколо якої дитина будує власне розуміння образу. Вона нібито «мислить із зовні», «бачить» власну думку й «створює» її. Чим різноманітнішими є образотворчі засоби вираження уявлень, які опанував малюк, тим легше й глибше він осягає навколишню природу.

Використовуючи різні матеріали при створенні композицій, кольори в малюнках, дитина у виробах, малюнках виділяє певні елементи, ставить акценти на важливих для неї деталях і зв'язках (наприклад, зуби із зерен у пластилінового крокодила, яскравий червоний дзьоб у птаха тощо).

 Узагальнюючи зазначене вище, можна сказати, що образотворча діяльність, освоєння макетів, схем:

 1)   допомагають дитині уявляти предмет мислення із зовні у вигляді образу й моделі, що заміняє сам предмет;

 2)   дають малюкові можливість виділяти важливі для нього зв'язки й відносини в предметах та їхніх конструкціях.

         Надалі через ігри й заняття з образотворчої діяльності можна розвивати інтелект вашого малюка.

Сприйняття дитини 3-5 років

Сприйняття дитини 3—5 років стає все більш усвідомленим, цілеспрямованим, аналізуючим. Дитина може тривалий час, не відволікаючись, спостерігати, розглядати, шукати. У цьому віці на розвиток сприйняття дуже великий вплив справляє розвиток мовлення й мислення.

         Починаючи активно використовувати назви властивостей, ознак, станів предметів і явищ, дитина таким чином виділяє для себе ці характеристики.

 Позначивши предмет словом, вона відокремлює цим його від інших предметів. За допомогою інтелектуальних зусиль із вивчення властивостей і станів предметів, відносин між ними, виявлення зв'язків і дій із ними малюк починає бачити йnbsp; 4. Вчіть терпимо ставитися до недоліків чужих дітей та їхніх батьків. class= розуміти реальні відносини між предметами.

         Розвивальні заняття для цього віку включають навчання дитини виявляти й ураховувати у своїх діях властивості предметів, уміння використовувати умовні замінники речей, будувати й використовувати наочні просторові моделі (плани, схеми, креслення). Для успішного освоєння цих навичок, а також для того, щоб завдання відповідали особливостям даного віку, їх необхідно включати в доступні й цікаві дитині види діяльності: гру, малювання, ліплення, конструювання й т. ін.

         Чудово розвивають сприйняття загадки. Намагаючись відгадати загадку, дитина починає шукати в оточуючих предметах властивості, описані в ній. Наприклад: «Два черева, чотири вушка» (подушка); «Улітку сірий, а взимку білий» (заєць).

 Варто всіляко заохочувати бажання дитини самій складати загадки.

         У міру ускладнення психіки й розвитку психічних процесів відбувається їхнє переплетення й взаємовплив одне на одного. Так, загадуючи й відгадуючи загадки, дитина одночасно розвиває сприйняття, увагу, творче мислення, мовлення.

 Ми пропонуємо вам використовувати ігри для розвитку сприйняття дитини з розділу «Ігри для розвитку мислення», оскільки вони мають комплексний характер і розвивають як мислення, так і сприйняття.

Розвиток мовлення в дітей 3—4 років відбувається особливо швидко. Як правило, дитина до 3 років майже засвоює свою рідну мову. Активний словник малят від 3 до 4 років зростає буквально не щодня, а щогодини, приблизно до 100 нових слів за місяць. Якщо в 3 роки дитині для спілкування досить кількох сотень слів, у 4 роки ця цифра досягає 1500—2000 слів. При цьому треба пам'ятати, що в родині для повсякденного спілкування дорослими використовується в середньому від 3000 до 5000 слів.

Так само швидко поліпшується й звукове оформлення слів, більш розгорнутими стають фрази. Однак не всі малюки мають однаковий рівень мовленнєвого розвитку: одні в 3 роки часто й правильно вимовляють слова, інші говорять недостатньо чітко, неправильно вимовляють окремі звуки. Найтиповішими помилками є пропуск і заміна звуків, перестановка звуків і складів, порушення складової структури (скорочення слів — тамва замість трамвай, неправильний наголос і т. ін.).

Ці порушення в основному тимчасові й під час правильного мовленнєвого розвитку до 5 років поступово зникають.

Мова трирічок однотипна. Усі дієслова вони вимовляють у теперішньому часі. Поняття малюка про минуле або майбутнє ще є обмеженим. Речення схожі одне на одне: на першому місці підмет, потім присудок, за ним доповнення. Малюки легко сприймають прості іменникові речення. У цьому віці в дітей з'являється особливий інтерес до слів. Малюки намагаються встановити значення слів, їхнє походження, створюють свої слова (кружинка замість пружинка). Дитину вабить звукове оформлення слів, і вона навіть намагається виправляти однолітків, які погано розмовляють, хоча ще не може визначити, який звук або що в слові вимовлено неправильно.

         Дитина ще не може самостійно визначити, із яких звуків складається слово, установити їхню послідовність, розкласти слово на частини (склади, звуки).

Найбільше в дитині 4—5 років вражають її успіхи в засвоєнні рідної мови. У 5 років словниковий запас перевищує 2000 слів. У ньому з'являються абстрактні поняття. Малюк намагається зрозуміти зміст загальних категорій: щастя, ніжність, справедливість, любов тощо. Дитина прагне осмислити значення слів, пояснити їхнє походження. Її цікавлять усі характеристики слів: зміст, звукова форма, мелодія й милозвучність. Дитина ніби грає словами, як раніше вона ретельно й довго вивчала різні предмети. Малюк годинами може видозмінювати слова, вигадуючи нові. Він «грає» римами, але це не поезія. Найчастіше рима не пов'язана зі змістом, а лише по-особливому звучить.

         У мовленні дитини поряд із простими реченнями починають з'являтися й складнопідрядні. Малюк міняє частини мови місцями, часто використовує сполучники й прийменники.

 У цьому віці в якийсь момент дитина починає говорити тільки питальними реченнями — стільки різних «навіщо» й «чому» звалюється на батьків! Цей вік називають іноді віком чомучок. Дитина навіть здатна ставити питання-передбачення: що буде?

         Уся її вербальна (словесна) активність спрямована на розв'язання глобальних проблем. Як дитина 2—3 років використовує свої рухові здібності для більш ретельного й миттєвого дослідження простору, так і чотири-, п'ятирічна дитина, засвоївши мову, використовує її для вивчення цього невідомого зовнішнього світу. Дитина прагне зрозуміти: що добре, що погано й чому?

         У 5 років вона вже здатна розуміти пасивні конструкції, легко використовує й застосовує минулий і майбутній час дієслова. Малюк у цьому віці як ніколи легко засвоює правила граматики та запам'ятовує букви. За правильної організації навчання дитини грамоти вона здатна легко й швидко навчитися читати.

         У цьому віці в дитини виявляється найсильніший потяг до вивчення слова. Вона намагається читати й писати букви. Було б великим недоглядом не дати малюкові знання, яких він так жадає. Однак не будь-яка методика навчання читання є ефективною.

         У віці 4—5 років дитина може переказати почуту казку, описати картину, зрозуміло передати власні враження про побачене оточуючим.

         Діти в 4 роки сприймають себе окремо від батьків, а в п'ятирічному віці фізична близькість слабшає і на зміну їй приходить, за умови правильного виховання й любові дорослих, взаєморозуміння між дітьми й батьками. Дитина й дорослий стають партнерами, і встановлюються дружні взаємини.

         Діти легко говорять неправду, але дуже гніваються, коли неправду говорять дорослі. Вони нібито перевіряють обмеження й можливості мови.   

При спілкуванні й соціальних контактах дитина демонструє свою незалежність від батьків. Вона вже не може обходитися без однолітків. Роль дорослого в грі дитини в цьому віці майже зникає — малюк налагоджує стосунки з однолітками.

Здобуття соціальних навичок дитиною 3-5 років

До 3 років, при успішному подоланні «кризи 3 року життя», дитина починає усвідомлювати себе як особистість. Вона відокремлює себе від дорослого й нібито знову відкриває світ людей, своє місце в цьому світі як самостійної особистості.

         Дитина цілеспрямовано намагається реалізувати власні задуми, шукає підтримки та схвалення дорослих. У неї з'являється почуття власної гідності, гордість за свої досягнення.

         Осягаючи соціальний світ, дитина охоче «всмоктує» поведінку дорослих. Наслідування, легка сугестивність і самосугестивність — основні характерні риси нервово-психічної організації молодшого дошкільника в цей період.

         Малюк ще не має міцно закріплених уявлень, недостатньо розбирається у відносинах і зв'язках між явищами навколишнього життя, тому легко вірить усьому, дотримується наочного прикладу.

         Нові враження в цьому віці залишають яскравий емоційний слід, впливають на несвідому поведінку вже дорослих людей. Емоційні переживання дитинства саме в цьому віці впливають на сприйняття життя, почуття Батьківщини й формування морально-етичних норм.

         Роль батьків у набутті соціальних навичок у цьому віці важко переоцінити. Малюк охоче й енергійно повторює за емоційно важливою для нього людиною зразки жестів, манер, слів. Використайте цю особливість віку в іграх, спрямованих на вміння взаємодіяти з іншими людьми.

         Варто врахувати, що в дітей 3—5 років наслідування може бути як примітивним, що нагадує механічне копіювання, так і точним, яскравим.

         До кінця четвертого року життя дитина в змозі набути таких морально-вольових якостей особистості, як здатність не лякатися труднощів, уміння мобілізувати власні зусилля для досягнення мети, допомагати іншим, дотримуватися послідовності, правил гри.

 Основні соціальні навички, які має опанувати дитина 3—5 років.

Реакція

 • У присутності дорослих поводиться відповідно до прийнятих норм

 • Грає в прості ігри з іншими дітьми

 • Знає своє ім’я, прізвище і вік

 • Починає усвідомлювати, що несхожа на інших людей

 • Починається сюжетно-рольова гра з обіграванням

 • Дотримується послідовності, якщо нагадують про це

 • Грає наодинці за власною ініціативою 15 хвилин

Приблизний вік прояву – 3 роки

Реакція

• Грає з двома –трьома дітьми, часто взаємодіє з ними (15 хвилин)

 • Стійко виконує три правила поведінки у групі

 • У присутності дорослих поводиться відповідно до правил

 • Знає імена та по батькові вихователів

 • Чекає або відкладає виконання бажання на 5 хвилин

Приблизний вік прояву – 3,5 роки

Реакція

 • Грає в прості  настільні ігри

 • Розв’язує конфлікти з однолітками, користуючись прийомами переконання й обговорення

 • Має уявлення про роботу дорослих, із якими стикається (двірник, шофер, лікар), про деякі трудові дії цих людей (лікар лікує, кухар готує)

 • Має уявлення про свята (Новий рік, день народження, матусин день)

Приблизний вік прояву – 3,5 роки

Психічний і фізичний розвиток дитини від трьох до п'яти років

Рухова активність у цьому віці набуває особливого значення для загального фізичного розвитку дитини.

 Малята зростають, стають вищими й стрункішими, у них удосконалюється координація рухів, зменшується м'язовий тонус, розвивається почуття рівноваги. Вони здатні опанувати весь спектр навичок активної діяльності починаючи від найпростіших (перекид, футбол) і закінчуючи такими складними і витонченими, як набір номера телефону й уміння тримати виделку в руці.

         У віці 4—5 років маса тіла за рік у середньому збільшується на 1,5—2 кг, зріст — на 6—7 см.

 Якщо в хлопчиків зріст 106—107 см, то в дівчаток — 105,4—106 см. Маса тіла, відповідно, у хлопчиків досягає 17—18,1 кг, у дівчаток— 16—17,7 кг. Обхват грудної клітки 54—55,5 см у хлопчиків і 53—54,7 см у дівчаток.

 У 5 років м'язи стають набагато сильнішими, їхня працездатність збільшується. Значно розвивається мускулатура, особливо на ногах. Більш розвинені діти вже можуть відривати обидві ноги від землі, непогано стрибати, приземлюючись на напівзігнуті ноги. Вони вже можуть стрибати з розбігу, але ще не вміють правильно використовувати змах рук.

         У дитини 4—5 років уже досить добре розвинена координація рухів, вона вміє стояти на одній нозі, ходити на п'ятах і на носках іт. ін.

         Це вік «грацій» — малюки спритні й гнучкі. Рухи стають набагато естетичнішими й досконалішими. У цьому віці особливо легко дається гімнастика. Дитину вже можна вчити ходити на лижах і кататися на ковзанах, на двоколісному велосипеді.

 Більшість дітей у цьому віці із задоволенням танцюють і ретельно під музику виробляють «па».

         Після 4 років досягається максимальна гострота зору, й дитина фізично готова до початкового читання.

Головний мозок у 5 років за розміром і масою (90 %) майже дорівнює мозку дорослої людини. Дуже інтенсивно йде процес розвитку звивин і борозен головного мозку. Однак варто врахувати, що в дитини домінує права півкуля, яка відповідає за образне сприйняття, емоційну сферу й т. ін., тоді як ліва, що відповідає за мову, логічне мислення, ще не сформована. Дитина перебуває під владою емоцій, неврівноважені основні нервові процеси: переважає збудження, гальмування зазвичай досягається важко. Це виявляється в безпосередності й щирості дитини й у яскраво вираженій неврівноваженості й відвертанні уваги.

         Характеризуючи особливості розвитку дітей 4—5 років, ми пропонуємо вам звернути увагу на ознаки психомоторного неблагополуччя в зовнішніх проявах дитини:

- згорбленість, приниженість, пригніченість, напруженість (утягнена в плечі голова, руки притиснуті до корпуса, пальці напружені або стислі в кулаки); хода — навшпиньках, невпевнена, млява, така, що спотикається або як у манекена; пози — застиглі, сковані й одноманітні;

 - рухи — безцільні, непродуктивні за високої інтенсивності або психомоторної загальмованості;

 - жестикуляція й міміка — мляві, бідні, маловиразні, можливо кривляння або нерухомість обличчя;

 - мовлення — нечітке, невиразне, монотонне, можлива заїкуватість.

         Будьте уважні, якщо в дитини спостерігається хоча б половина описаних ознак. Якомога більше грайте з дитиною в рухливі ігри, подаруйте дитині турботу, увагу й любов — вона чекає їх від вас, їй важко.

         Ми сподіваємося, що ігри які ми пропонуємо допоможуть вам досягти психомоторного благополуччя вашої дитини:

- вона природна, невимушена;

 - постава пряма, ненапружена, без різких особливостей. Плечі розправлені, корпус прямий, живіт утягнений;

 - хода пружна, жести й пози різноманітні;

 - погляд прямий, відкритий, зацікавлений;

 - вираз обличчя осмислений і радісний;

 - міміка природна, жива, виразна;

 - мовлення чітке, співуче й мелодійне.

Не бійтеся більше грати в рухові ігри, і ви розів'єте спритність і чіткість рухів вашого малюка.

 Сформуйте в нього віру у власні сили й бажання активно взаємодіяти з навколишнім світом.

                                         Рухи рук дітей 3-5 років

Рухи рук керуються кількома механізмами:

 а)   чутливість пальців забезпечує сприйняття форми, ваги, температури, шорсткості, твердості й м'якості предметів;

 б)   механізм регуляції тонусу й сили скорочення м'язів дозволяє виконувати рухи точно й швидко;

 в)   кінетична (рухова) пам'ять забезпечує автоматизацію навичок;

 г) зір і мислення дозволяють дитині: орієнтуватися в розташуванні предметів у просторі, оцінювати їхні параметри; виконувати цілеспрямовані рухи; планувати й виправляти помилки (такі, як одягатися не за сезоном тощо).

 Чим старшою стає дитина, тим більшу роль набуває вплив дрібних рухів пальців рук на формування її психічних процесів. Учені встановили, що рівень психічних процесів перебуває в прямій залежності від ступеня сформованості дрібної моторики рук.  

Рівень розвитку мовлення завжди перебуває в прямій залежності від ступеня розвитку дрібних рухів пальців рук. Так, наприклад, дитину просять показати один палець, два пальці й три. Діти, яким удається ізолювати рухи пальців, — розмовляючі діти. Якщо напружені пальчики згинаються й розгинаються тільки разом або, навпаки, мляві й не виконують ізольованих рухів, то такі діти — нерозмовляючі. Доти, доки рухи пальців не стануть вільними, розвиток мовлення й, отже, мислення вповільнений, оскільки мислення тісно пов'язане з мовленням і залежить від нього.

 Під час виконання дрібних рухів пальців рук відбувається ще й тиск кінчиків пальців, а імпульси від них активізують незрілі клітинки кори головного мозку, що «відповідають» за формування мовлення дитини.

РУХИ РУК ДІТЕЙ 3—5 РОКІВ

• Із закритими очима торкається пальцями кінчика носа;

 • Копіює кола, прямі й непересічні лінії;

 • Будує вежі з десяти кубиків;

 • Обережно бере кубик середніх розмірів великим і вказівним пальцями;

 • Змальовує квадрат, але вертикальні лінії за довжиною не дорівнюють горизонтальним;

 • Користуючись ножицями, намагається різати рівно

Приблизний вік прояву – 3 роки

• Розгортає обгортку й дістає цукерку без сторонньої допомоги;

 • Використовує обидві руки, але одній надає перевагу;

 • Уміє самостійно малювати квадрат, але із загнутими або закругленими кутами

Приблизний вік прояву &‐ 3,5  роки

• Може змалювати трикутник із нерівними боками й основою, не паралельною краю аркуша паперу;

 • Діє двома руками, виконуючи прості операції (відгвинчує кришку банки, тримає та крутить ручку яйцезбивачки, висмикує цвяхи й кнопки)

Приблизний вік прояву – 4 роки

• Чітко ріже по лінії;

 • Копіює квадрат;

 • Зображує кілька друкованих великих літер;

 • Діє окремими пальцями в пальцевих іграх;

 • Малює прості картинки;

 • Успішно намазує клеєм деталі та приклеює їх

Приблизний вік прояву – 5  роки